Завдання: Прочитати параграф. Уявіть себе сценаристом і запропонуйте тему і сюжет для фантастичного кінофільму в жанрі антиутопії, фентезі або кіберпанку.

З історії шедевра

Культова кінотрилогія «Володар перснів» (2001-2003), екранізація однойменного роману Дж. Р. Толкієна, стала одним із найбільших проектів в історії кіно. Поставлена режисером Пітером Джексоном і складається з трьох фільмів, пов’язаних єдиним сюжетом: «Братство Персня», «Дві вежі», «Повернення короля». Усі фільми були зняті в Повій Зеландії, рідній країні режисера.

Зміст картини втілює ідею боротьби зі злом, що відбувається не лише на полях битв. Мужність, сміливість, любов і самовіддана дружба — на одній шальці терезів. На другій — зрада, страх, нестримна злість і жадоба влади.

Трилогія мала значний фінансовий успіх і виграла 17 премій «Оскар» з 30 номінацій. Заключний фільм трилогії «Повернення короля» отримав всі 11 «Оскарів», на які був номінований, що є рекордною кількістю нагород Американської кіноакадемії для одного фільму. У ньому використано багато інноваційних візуальних ефектів, зокрема Голлум став першим персонажем, повністю створеним за допомогою технології захоплення руху.

До поширених жанрів кіно, окрім згаданих вище бойовиків і фантастики, належать мелодрама, комедія, музичний і пригодницький фільми, детектив.

Мелодрама — жанр художньої літератури, театрального мистецтва і кіно. Він розкриває духовний світ героїв в емоційних ситуаціях на основі загальнолюдських цінностей, зазвичай виражених через контраст: добро і зло, любов і ненависть. Прикладом мелодрами (водночас трагедії та екранізації класики) є фільм «Ромео і Джульєтта» (реж. Карло Карлей) за мотивами однойменної трагедії Вільяма Шекспіра. У головних ролях знялися американка Хейлі Стайнфелд і британець Дуглас Бут.

Кадр із фільму «Ромео і Джульетта», 2013

Пригадайте, в яких інших видах мистецтва використано цей шекспірівський сюжет. Назвіть твори та її авторів.

Комедія, що характеризується гумором чи сатирою, спершу була жанром драматичного мистецтва і виникла як антипод трагедії. Вона має на меті розсмішити глядача, поліпшити настрій. Комічний ефект досягається самим виглядом персонажів, також за допомогою різноманітних прийомів: режисурою безглуздих і курйозних ситуацій, в які потрапляють герої, гіпертрофованою демонстрацією людських якостей в акторській грі, екранним суміщенням несумісного в реальному житті. Існують такі її піджанри: лірична або романтична (про кохання), музична, трагікомедія, ексцентрична (сповнена трюків), кримінальна (головні герої — гангстери, злодії, поліцейські), пародія (твір-насмішка на основі навмисного наслідування ознак певного жанру, стилю).

У пародійній манері часто знімають трейлери або аматорські фан-трейлери.

Постер фільму «Форсаж-6», 2013

Пародія «Суперфорсаж!» (реж. Аарон Зельцер і Джейсон Фрідберг) — це фільм-перевертень, який завдяки пародійній грі акторів, візуально схожих з копійованими персонажами, висміює популярну серію фільмів «Форсаж», сучасну поп-культуру загалом.

Свідченням популярності трейлерів є факт: на честь 25-річчя сиквела бойовика «Термінатор 2: Судний день», визнаного еталоном жанру, Арнольд Шварценеггер опублікував архівний ролик на своїй сторінці у Фейсбуці, що менше ніж за добу набрав понад три мільйони переглядів.

Існує ще багато інших кіножанрів: вестерн (про американських ковбоїв); екшен — «фільм дії», високобюджетний бойовик з каскадерськими трюками; містика; історичні, зокрема військові фільми.

Поцікавтеся особливостями перерахованих жанрів кіно. Які твори у жанрах музичної комедії і мюзиклу ви слухали в попередні роки? Чи є з-поміж них кіноверсії?

Окрім згаданих уже комедії і мелодрами, до жанрів літературно-театрального походження належить фільм-казка. Позначення жанру як «музична комедія» зазвичай застосовують до екранного продукту, сценічним прототипом якого була оперета. Мюзикл також було перенесено на кіноекран з театральних підмостків. Ці музично-сценічні жанри містять багато пісень і танців, адже саме через зміст вокальних і хореографічних номерів розвивається сюжет. Обов’язково присутні красиві костюми й декорації, елементи мелодрами і часто «хеппі енд». До кіномюзиклів, що стали класикою жанру і відзначені преміями «Оскар», належать: «Вестсайдська історія» — кіно версія бродвейського мюзиклу Леонарда Бернстайна (реж. Роберт Вайз і Джером Роббінс), «Звуки музики» композитора Річарда Роджерса (реж. Роберт Уайз), «Моя чарівна леді» композитора Фредеріка Лоу (реж. Джордж Кьюкор) за «Пігмаліоном» Бернарда Шоу.

Пародія «Суперфорсаж!», 2015

Постер фільму-мюзиклу «Вестсайдська історія», 1961

З-поміж музичних фільмів є екранізації. не лише оперет і мюзиклів, а й опер: «Чарівна флейта» (реж. Інгмар Бергман) і «Дон Жуан» В.-А. Моцарта; (реж. Джозеф Лоузі) «Травіата» і «Отелло» Дж. Верді (реж. Франко Дзеффіреллі); «Кармен» Ж. Бізе (реж. Франческо Розі); «Ріголетто» Дж. Верді та «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні (реж. Жан-П’єр Поннель).

Кадр з фільму-мюзиклу «Звуки музики», 1965

Постер фільму-мюзиклу «Моя чарівна леді», 1964

Дж. Верді. Кіноопери «Ріголетто» (Лучано Паваротті), «Отелло» (Пласідо Домінго) — фрагменти.

Зверніть увагу на вокальну майстерність відомих співаків. У вільний час подивіться оперні екранізації Ф. Дзеффіреллі. Чи згодні ви з висловлюванням видатного режисера: «В опері живе тільки правда»?

Портрет митця

Ендрю Ллойд Веббер — сучасний англійський композитор, який досяг вершин визнання на ниві музичного театру. Деякі з його 13 мюзиклів з величезним успіхом ставлять на сцені впродовж багатьох років, а кілька пісень стали справжніми хітами.

Постановка рок-опери «Ісус Христос — суперзірка» (1971) на лібрето Тіма Райса внесла кардинальні зміни в розуміння поняття «мюзикл». Тут немає драматичних елементів, все засновано на речитативі й вокалі. Рок-музика з’єдналася з класичною історією про останні сім днів життя Ісуса, яка розповідається лишень за допомогою пісень. Твір став суперхітом.

Мюзикл «Кішки» (1981, відеоверсія 1998, реж. Девід Маллет) створено за мотивами віршів Т. С. Еліота, які композитор знав з дитинства. Дія відбувається на щорічному котячому балу. Яскраві образи виникають завдяки вражаючим костюмам і складному гриму, «котячим» інтонаціям у музиці й головне — танцям. Саме вони перетворюють мюзикл на феєричне шоу, в якому рухи акторів імітують витончену грацію справжніх тварин. Твір побив усі можливі рекорди популярності. Визнання підкріплювалося преміями, нагородами.

У мюзиклі «Привид опери» (1986, фільм 2004, реж. Джоел Шумахер) за однойменним романом Гастона Леру партію головної героїні Крістіни було створено для голосу дружини композитора Сари Брайтман. Історія про загадкову істоту, що живе під Паризькою оперою, поєднує риси детектива і трилера. Мюзикл здобув понад 50 нагород, поставлений у 18 країнах світу.

Сюжет біографічного фільму «Евіта» (фільм 1997, реж. Алан Паркер) за мюзиклом Ендрю Ллойда Веббера (1978) присвячений дружині президента Аргентини Евіті Перон, яка стала духовним лідером нації. Композитор показав необмежені можливості жанру, довів, що йому доступні серйозні теми. Фільм отримав три премії «Золотий глобус»: за кращий фільм у жанрі комедія/мюзикл, кращу жіночу роль, яку зіграла співачка Мадонна, та оригінальну пісню («You Must Love Ме»), яка також здобула премію «Оскар».

Співачка Мадонна у фільмі «Евіта»

Самостійно подивіться «Привид опери» у виконанні С. Брайтман і А. Бандераса в інтернет-джерелах.

Кадр із фільму «Механічний балет», 1924

Які ж мистецькі стилі й течії виникли у кіномистецтві XX ст.?

У 20-30-х роках у Франції на противагу комерційному кінематографу виникають напрями авангарду.

«Перший авангард» — імпресіонізм — розвивався під впливом однойменного стилю живопису. Кіноімпресіоністи активно знімали не лише в павільйоні, а й на пленері. Такий недолік німого кіно, як відсутність звуку, перетворювався режисерами на перевагу, як у фільмі Луї Деллюка «Лихоманка». Без титрів можна зрозуміти, емоційно пережити зміст, адже кіномова нагадує модний тоді в літературі «потік свідомості». Син видатного художника-імпресіоніста Жан Ренуар зняв фільм «Донька води», де подібно до батька, передав красу французької природи. В авангардних фільмах жінка-режисер Жермен Дюлак спробувала створити візуальне відображення інструментальних творів, — «музики для очей»: «Платівка 927» на музику Ф. Шопена, «Арабеска» і «Тема з варіаціями» на музику К. Дебюссі.

Представники «іншого авангарду» знімали так зване «чисте кіно». Фільм абстракціоніста Фернана Леже «Механічний балет» на музику В. Саті нагадує його картини: панує ритм абстрактних фігур без сюжету.

Експресіонізм у кіномистецтві започаткував знаменитий трилер Роберта Віне «Кабінет доктора Калігарі». За допомогою гротескно перебільшеної жестикуляції й міміки акторів, далеких від реальності геометризованих декорацій, контрасту світла і темряви на екрані передано змінені стани свідомості людини, яка неадекватно сприймає дійсність. Фільм зчинив ажіотаж, викликав багато звернень до картини вже у форматі звуку, римейків, зокрема «Кабінет доктора Раміреса» (реж. Пітер Селларс) з музикою Джона Адамса і бездоганною пластикою танцівника Михайла Баришнікова. Класичним зразком експресіонізму є також фільм «Носферату. Симфонія жаху» Фрідріха Мурнау.

Постер фільму «Кабінет доктора Калігарі», 1920

Чому, на вашу думку, жанр «фільм жахів», що виник у Німеччині в період між двома світовими війнами, не втрачає актуальності?

Футуристичні захоплення рухом, ритмом виявилися у стрічці «Марш машин» режисера Ежена Деслава (Євгена Слабченка, українця за походженням). Він експериментує з музикою: розміщує за екраном грамофон і ставить платівки відповідно до динамічного розвитку сюжету.

У стрічці «Колесо» режисер Абель Ганс використав нові прийоми ритмічного монтажу, що створює напруження в епізоді, коли машиніст вирішує пустити потяг під укіс. У цій так званій «симфонії рейок» кінообраз перегукується зі знаковим для музичного футуризму образом потяга, створеним Артуром Онеггером у творі «Пасифік 231». Режисер прагнув «озвучити» зображення, а композитор, за його словами, «хотів передати зорове враження і насолоду рухом в суто музичній побудові».

Яскравим проявом сюрреалізму в кіно став німий фільм «Андалузький пес» режисера Люїса Бунзоеля і художника Сальвадора Далі. З першого кадру, коли лезо бритви надрізає око, глядач впадав у шок. Подібні епізоди 17-хвилинного відеоряду з чудернацькими декораціями знаменитого художника-сюрреаліста нагадували низку видінь, споріднених з його живописними полотнами. На прем’єру режисер прийшов з камінням у кишенях, щоб у разі скандалу відбитися від розлючених глядачів. Побоювання виявилися марними...

Сучасне сюрреалістичне кіно (реж. Девід Лінч, Матьє Сейлера та ін.) також балансує на межі свідомого і підсвідомого, превалюють сюжети абсурду, самотності людини у світі, містики.

Після Другої світової війни в італійському кінематографі набув поширення неореалізм. Відповідно до проголошеного принципу достовірності режисери вийшли знімати фільми на вулиці. У деяких замість акторів грали робітники й селяни. Для сюжетів обирали факти з газетної хроніки. Видатні режисери Роберто Росселіні, Лукіно Вісконті, Вітторіо де Сіка реалістично втілювали незабутні образи простої людини складної долі. Показовим щодо цього є фільм «Рим — відкрите місто» (реж. Р. Росселліні).

Кадр із фільму «Андалузький пес», 1929

Постер фільму «Вавилон», 2006

Кіномистецтво постмодернізму переосмислює стереотипи, акцент переноситься з «людського змісту» на формальні складові — на багаторівневий текст. Постмодерн заперечує традиційні цінності, культивує гру, позбавлену сенсу. Поширюється цитування, асоціативні посилання на інші фільми, стилізація. Виникає інтерес до трюків, пародій, римейків. Естетичний популізм змішує елементи високої й популярної культури, жанри й стилі.

Прикладами постмодернізму в кіно є комедія «Кримінальне чтиво» Квентіна Тарантіно, що отримала головну нагороду Каннського кінофестивалю (1994), премію «Оскар» за кращий сценарій і ще понад 40 призів на різних кінооглядах, а також драматичний фільм «Вавилон» режисера Алехандро Гонсалеса Іньярріту, який також став володарем численних міжнародних нагород.

Мистецька скарбничка

Мейнстрим — високобюджетні й успішні прокатні фільми.

Постер — художньо оформлений плакат, який використовують з рекламними і декоративними цілями, найчастіше із зображенням актора, музиканта тощо.

Римейк (від англ. «переробка») — фільм будь-якого жанру, в основу якого покладено фільм, знятий раніше; нова версія виданого твору: пісні, відеогри тощо.

Сиквел (англ. sequel — продовжую) — фільм або літературний твір, що за сюжетом є продовженням попереднього твору.

Трейлер — невеликий відеоролик, який складається з коротких і зазвичай най видовищних фрагментів фільму, який анонсують або рекламують.