СЛАЙД № 1

Жири. Їх склад, фізичні та хімічні властивості.

СЛАЙД № 2

Жири — це повні складні ефіри трьохатомного спирту гліцерину СН2ОН — СНОН — СН2ОН і різноманітних жирних кислот. Серед них можуть бути як насичені кислоти, наприклад пальмітинова С15Н31СООН і стеаринова С17Н35СООН, так і ненасичені кислоти (у тому разі з одним подвійним зв'язком - наприклад олеїнова кислота С17Н33СООН); з двома - лінолева кислота і з трьома ліноленова кислота подвійними зв'язками, а також з потрійним зв'язком, наприклад тариринова кислота С17Н31СООН).

СЛАЙД № 3

У рослинному й тваринному світі налічується близько 1300 видів жирів, але елементний склад їх відносно мало коливається й дорівнює в середньому, %: С — 76 — 79, Н — 11 — 13 і О — 10 — 12.

СЛАЙД № 4

Шляхом гідролізу (омилення) жири легко розщеплюються на гліцерин і жирні кислоти, причому різні кислоти проявляють неоднакову стійкість до дії високих температур і мікроорганізмів. Так, насичені жирні кислоти досить стійкі не тільки при звичайних температурах, але й при нагріванні навіть до 400 °C вони важко втрачають свою карбоксильну групу й не розкладаються. Досить стійкими є й ненасичені жирні кислоти з одним подвійним зв'язком (типу олеїнової). Ненасичені кислоти із двома й більшим числом подвійних зв'язків менш стійкі. Вони легко окисляються й полімеризуються, а при нагріванні до 300 °C розпадаються з розривом вуглецевого ланцюга й утворенням суміші насичених і ненасичених вуглеводнів жирного ряду.

СЛАЙД № 5

Для хімічної характеристики жирів й інших ліпідів визначаються температура плавлення й числа — йодне, омилення й кислотності. Жири - важливий продукт харчування людини. Жири становлять головний компонент таких продуктів харчування, як вершкове масло, рослинні олії, маргарин, смалець. Багато жирів міститься у свинному салі та у сирі.

СЛАЙД № 6

Жири - складні ефіри гліцерину і вищих одноатомних карбонових кислот.

СЛАЙД № 7

Головним критерієм, за яким ці речовини об’єднали в одну групу, є те, що вони не розчиняються у воді, добре розчиняються у неполярних органічних розчинниках: естері, бензині, хлороформі.

СЛАЙД № 8

СЛАЙД № 9

Жирні кислоти – це органічні сполуки, до складу яких входить карбоксильна група та довгий вуглеводневий ланцюг.

СЛАЙД № 10

За хімічною структурою жири є складними естерами триатомного спирту гліцеролу та високомолекулярних жирних кислот.

СЛАЙД № 11

пальмітинова та

СЛАЙД № 12

олеїнова жирні кислоти.

СЛАЙД № 13

Жири - природна сировина, з якої за допомогою хімічних перетворень уперше добули вищі карбонові кислоти - насичені й ненасичені.

СЛАЙД № 14

СЛАЙД № 15

Перші припущення щодо наявності в жирах «прихованої кислоти» були зроблені ще в XVII столітті. Мила - натрієві й калієві солі вищих карбонових кислот - здавна виготовляли варінням жирів з лугом.

СЛАЙД № 16

1741 р. французький хімік Клод Жозеф Жоффруа (1685-1752) дією сильної неорганічної кислоти на мило добув масну на дотик суміш. Він припустив, що добута маса є жиром. Досліджуючи її властивості, науковець виявив,  що це не так.

СЛАЙД № 17

СЛАЙД № 18

1817 р. його співвітчизник Шеврьоль Мішель Ежен добув з жирів уже відому «солодку олію Шеєле».

СЛАЙД № 19

Гідроліз жирів - хімічна реакція, за допомогою якої 1779 р. шведський хімік Карл Вільгельм Шеєле виявив: один з продуктів гідролізу (розкладання під дією води) жирів - гліцерин.

СЛАЙД № 20

Непересічне значення мало відкриття ним у продуктах дії водних розчинів лугів і кислот на різноманітні жири раніше невідомих сполук. Ними виявилися вищі карбонові кислоти – стеаринова, пальмітинова, олеїнова

СЛАЙД № 21

Сорок років потому Марселен Бертло встановив структуру гліцерину і з нього та вищих карбонових кислот синтезував жир. Отже, склад і структуру природних жирів було доведено експериментально.

СЛАЙД № 22

У рослинах вони накопичуються переважно в насіннях, у плодовій м'якоті, у тваринних організмах - у сполучній, підшкірній і жировій тканині.

СЛАЙД № 23

Тваринні жири (баранячий, свинячий, яловичий і т.п.), як правило, є твердими речовинами з невисокою температурою плавлення (виключення - риб'ячий жир)

СЛАЙД № 24

Рослинні жири (масла) отримують із зерен масляних рослин, наприклад із соняшника, хлопка, льону, сої. За ступенем очистки рослинного масла розділяють на: сирі, рафіновані, нерафіновані.

СЛАЙД № 25

Жири - висококалорійні продукти. Деякі жири містять вітаміни A, D (наприклад, риб'ячий жир, особливо трісковий жир), Е (бавовняна, кукурудзяна олія).

СЛАЙД № 26

Жири відрізняються гарною засвоюваністю, що залежить від сорту і консистенції жиру. Краще засвоюються рідкі жири і жири з більш низькою температурою плавлення.

СЛАЙД № 27

Жири мають велике значення в народному господарстві. Вони використовуються в парфумерії, шкіряній і лакофарбовій промисловості, у виробництві мила, маргарину і т.п.

СЛАЙД № 28

Жири виконують в організмі різні функції: Жири охороняють організм від теплових втрат, тому що є поганим провідником тепла.

СЛАЙД № 29

Частина жиру використовується для побудови клітин (структурний жир), частина відкладається у виді запасної резервної речовини (резервний жир).

СЛАЙД № 30

Жир захищає деякі органи (наприклад, печінка) від механічних впливів, тому що має визначену пружність.

СЛАЙД № 31

Жири в організмі можуть утворюватися не тільки з жирів, що надходять з їжею, але й у результаті синтезу з вуглеводів.

СЛАЙД № 32

При повному виключенні жиру з їжі він все ж таки утворюється і в досить значній кількості може відкладатися в організмі. Основним джерелом утворення жиру в організмі служать переважно вуглеводи

СЛАЙД № 33

Жири- біологічно-активні речовини