Ви вже знаєте, що автотрофні організми для синтезу органічних сполук з неорганічних можуть використовувати різні джерела енергії. Хемосинтезуючі організми, для синтезу органічних сполук використовують енергію, яка вивільнюється під час окиснення органічних сполук. Енергія, що отримується при окисненні, запасається в організмі у формі АТФ.

Хемосинтез — це тип живлення, за якого органічні сполуки синтезуються з неорганічних із використанням енергії хімічних реакцій.

До хемотрофних організмів належать деякі групи бактерій: нітрифікуючи, залізобактерії, безколірні сіркобактерії та інші. Процес хемосинтезу відкрив у 1887 році видатний російський мікробіолог С. М. Виноградський (1856-1953).

У водоймищах, вода яких містить сірководень, можуть жити    безбарвні сіркобактерії. Енергію, необхідну для синтезу органічних сполук, вони отримують з вуглекислого газу, окисляючи сірководень. Вільна сірка, що в результаті виділяється, накопичується  в їх клітинах у вигляді безлічі крупинок. При нестачі сірководню безбарвні сіркобактерії проводять подальше окиснення вільної сірки, що знаходиться в них , до сірчаної кислоти. Енергія, що утворилася в результаті, також використовується на синтез органічної речовини з вуглекислого газу.

Н₂S→S→ Н₂SО₄+ енергія

Надзвичайно широко поширені в грунтах і в різних водоймищах нітрифікуючи бактерії. Вони добувають енергію шляхом окиснення амоніаку та нітратної кислоти, тому відіграють дуже важливу роль в кругообігу азоту в природі. Амоніак, що утворюється при гнитті білків у грунті або водоймищах, окислюється нітрифікуючи ми бактеріями. Енергія, що виділяється при цьому, також використовується для синтезу органічних сполук.

NH₃→HNO₂→ HNO₃ + енергія

Процес нітрифікації відбувається в грунті у величезних масштабах і є джерелом нітратів. Життєдіяльність бактерій – це один із найважливіших чинників родючості грунтів. Досить поширені в грунті також бактерії, що окислюють водень.  Хемосинтезуючі бактерії, що окислюють сполуки заліза і марганцю, надзвичайно поширені у прісних та морських  водоймах. Завдяки їх життєдіяльності на дні боліт і морів утворюється безліч відкладених руд заліза і марганцю.