СЛАЙД № 1

Генетика статі. Успадкування, зчеплене зі статтю

СЛАЙД № 2

Генетика статі Стать — генетично зумовлений поділ біологічних організмів на самців та самок (для людей — на чоловіків та жінок). У більшості організмів стать визначається набором статевих хромосом. При цьому одна з статей є гомохромосомною (2 однакові хромосоми: у людей це жінка, набір ХХ), а інша — гетерохромосомною (2 різні хромосоми: у людей це чоловік, набір XY). Жіноча (вгорі) та чоловіча (внизу) шишки сосни

СЛАЙД № 3

Каріотип - сукупність ознак (число, розміри, форма) повного набору хромосом, властивий клітинам даного виду, організму або клону. Аутосоми - парні хромосоми, однакові у чоловічих і жіночих організмів Статеві хромосоми - спеціальна пара хромосом, в яких розташовані гени, що визначають статеву приналежність індивіда. Каріотип

СЛАЙД № 4

Розрізняють 4 рівні статевого диференціювання: 1. Хромосомне визначення статі. 2. Визначення статі на рівні гонад. 3. Фенотипове визначення статі. 4. Психологічне визначення статі. Хромосома Гонади морського їжака

СЛАЙД № 5

Хромосомне визначення статі Існує три основних типи визначення статі: до запліднення (прогамний), в момент запліднення (сингамний) та після запліднення (епігамний). Стать успадковується як менделюююча ознак. У людини, як і в більшості хребетних, комах та деяких інших організмів стать визначається за сингамним типом та зумовлена відмінностями в хромосомних наборах особин різної статі.

СЛАЙД № 6

При наявності в каріотипі двох Х - хромосом стать особини буде жіночою (гомогаметна стать); Х - та Y - хромосоми — чоловічою (гетерогаметна стать). Варіантом ХY - системи визначення статі є система ХО, притаманна прямокрилим, тарганам, цвіркунам. У цій системі особини жіночої статі матимуть дві Х - хромосоми, а чоловічої — лише одну.

СЛАЙД № 7

Типи визначення статі

СЛАЙД № 8

Диплоїдний набір хромосом кожного організму, що розмножується статево, містить аутосомні хромосоми (аутосоми, їх набір однаковий у особин різної статі) та статеві хромосоми (гоносоми). У людини, наприклад, за загальної кількості хромосом 2n = 46, наявні 44 аутосоми та 2 статеві хромосоми. Останні й визначають стать дитини в момент запліднення. Схема формування статі у людини

СЛАЙД № 9

Визначення статі у людини Стать XY XY Y XY ХХ X X XX XX X X P F1 Гамети

СЛАЙД № 10

Визначення статі за допомогою статевих хромосом може відбуватися також і за ZW - системою, притаманною птахам, рептиліям, деяким ракоподібним та ін. У цій системі гетерогаметною статтю є жіноча, а гомогаметною — чоловіча. Щоб відрізнити статеві хромосоми цієї системи від статевих хромосом системи ХY, їх позначили як Z та W.

СЛАЙД № 11

СЛАЙД № 12

У деяких безхребетних тварин (коловерток, багатощетинкового черв’яка - динофілюса) стать визначається прогамно - до запліднення. При цьому стать майбутньої особини залежить від того, які саме яйця - великі, багаті на жовток, або дрібні, з невеликим запасом поживних речовин - виробляють самки. Перші - розвиваються в самок, а другі - в самців. Коловертки

СЛАЙД № 13

На стать майбутнього організму можуть впливати фактори навколишнього середовища – епігамне визначення статі. У бонелії - личинки, які прикріплюються до дна, розвиваються у великих самок (1 м). Ті ж із них, що потрапляють на хоботок самки, під впливом її гормонів перетворюються на карликових самців (довжиною 1-3 мм). Бонелія

СЛАЙД № 14

Під час ембріогенезу у деяких риб і земноводних закладаються водночас зачатки чоловічих і жіночих статевих залоз, але розвивається лише один тип. Цікавий приклад такого явища можна спостерігати у риб «чистильників», самці яких мають «гареми» з декількох самок. Після загибелі самця його функції бере на себе одна із самок, у якої з недиференційованих зачатків розвиваються сім'яники. Риби чистильники

СЛАЙД № 15

Зміну статі в ході онтогенезу спостерігають у кільчастого черв'яка офріотроха. Молоді особини цієї тварини спочатку стають самцями, а досягнувши певних розмірів, перетворюються на самок. Подібні приклади відомі також серед ракоподібних і риб (наприклад, в акваріумних рибок-мечоносців самки з віком здатні перетворюватись на самців). Рибки-мечоносці

СЛАЙД № 16

Успадкування, зчеплене зі статтю Ознаки, які успадковуються зі статевими хромосомами, одержали назву ознак, зчеплених зі статтю. Y - хромосому називають генетично інертною, так як в ній дуже мало генів. У людини на У - хромосомі розташовується ряд генів, що регулюють сперматогенез, прояви антигенів гістосумісності, що впливають на розмір зубів і т. д.

СЛАЙД № 17

Ознаки, зчеплені з Y-хромосомою, виявляються лише у самців. Такі ознаки називаються голандричними. У людини таким чином успадковується схильність до раннього статевого дозрівання, гіпертрихоз (надмірне оволосіння) вушної раковини, іхтіоз та наявність шкірних перетинок між пальцями Гіпертрихоз Іхтіоз

СЛАЙД № 18

Явище успадкування, зчепленого зі статтю, досліджував Т.Х.Морган. Він схрестив самок дрозофіл з червоним кольором очей із самцями з білими. Всі гібриди першого покоління мали червоні очі. Серед гібридів другого покоління всі самки (50%) були із червоними очима, тоді як серед самців спостерігалося розщеплення: половина їх мала червоні очі, а половина – білі. Дрозофіли

СЛАЙД № 19

В подальшому Морган здійснив зворотне схрещування білооких самок та червонооких самців. У першому поколінні нащадків учений спостеріг розщеплення — серед потомства було 50% червонооких самок та 50% білооких самців. У потомстві від схрещування їх між собою спостерігалося розщеплення 1:1:1:1 — 25% білооких самок, 25% червонооких самок, 25% білооких самців та 25% червонооких самців

СЛАЙД № 20

Морган припустив, що ген, який визначає забарвлення очей, міститься у хромосомах, пов’язаних із визначенням статі у дрозофіл (найімовірніше, цей ген знаходиться в Х - хромосомі). Відповідний запис схрещування підтверджує це припущення.

СЛАЙД № 21

У кішок певні види забарвлення шерсті також зчеплені зі статтю. Відомо, що коти ніколи не мають черепахового забарвлення (рудих і чорних плям на білому фоні); вони бувають темними або рудими. кішки Черепахове забарвлення кішки

СЛАЙД № 22

Це пояснюється тим, що алельні гени, які визначають чорне або руде забарвлення, локалізовані лише в Х-хромосомі. Жодна з цих алелей не домінує над іншою, і тому кішки, гетерозиготні за цим геном, мають черепахове забарвлення, на відміну від котів, що мають лише один алельний ген. ХвХв руда кішка ХвУ рудий кіт ХВХВ чорна кішка ХВУ чорний кіт ХвХв руда кішка ХВУ чорний кіт

СЛАЙД № 23

У людини описана велика кількість зчеплених з Х -хромосомою генів. Певні алелі деяких з них викликають спадкові захворювання. Наприклад, рецесивно зчеплено з Х-хромосомою успадковуються такі хвороби, як гемофілія, дальтонізм, міопатія Дюшена, домінантно — синдром Блоха-Сіменса (неможливість утримання меланіну в клітинах). Міопатія Дюшена

СЛАЙД № 24

Хвороби, пов’язані з Х - хромосомою

СЛАЙД № 25

Дальтонізм (нездатність розрізняти деякі кольори) зумовлює рецесивна алель, розміщена в X- та відсутня в Y-хромосомі. Чоловік, який має цю алель, хворий на дальтонізм. У жінок - це порушення кольорового зору проявляється лише в особин, гомозиготних за даною алеллю, гетерозиготні жінки фенотипно здорові, хоча є носіями алельного гена, що зумовлює дальтонізм. Успадкування дальтонізму

СЛАЙД № 26

Подібним чином успадковується і гемофілія (нездатність крові до зсідання, внаслідок чого людина може загинути навіть за незначного пошкодження кровоносних судин). Як правило, рецесивна алель, яка зумовлює захворювання, передається з покоління в покоління гетерозиготними жінками-носіями, бо гомозиготні за цією алеллю жінки, а також чоловіки, хворі на гемофілію, не доживають до шлюбного віку.

СЛАЙД № 27

Родовід королеви Вікторії та її нащадків — приклад довготривалого успадкування гемофілії