Завдання: Прочитати параграф. Спробувати створити власний натюрморт.

Створити буклет на тему "Мистецтво рококо", використовуючи ілюстрації цього стилю.

Стиль рококо

У XVIII ст. у Франції сформувався новий художній стиль — рококо. Його виникнення зумовила трансформація бароко, що втрачало на той час деякі характерні риси, а також поширення серед творчої інтелігенції та аристократії віянь скептицизму й вільнодумства. Рококо, на відміну від бароко, тяжіло до мініатюрних, невибагливих форм, уникало контрастів, прагнучи гармонійної колористики та елегійної тональності. Мистецтво цього стилю відзначається легкими, ніжними та витонченими формами.

Рококо (буквально — декоративна раковина, мушля, рокайль) — стиль у мистецтві XVIII століття, що обстоював культ грації, шляхетності, вишуканого естетизму.

У добу рококо високого розвитку досягли декоративні ремесла, зокрема ткацтво, ювелірство, кераміка, різьба по дереву, художня обробка металу.

Особливої популярності серед знаті набула косметика — білила, пудра, рум’яна, чорна фарба (сурма) для брів, мушки, які у великій кількості використовували як жінки, так і чоловіки.

У живописі рококо переважали зображення свят і театральних вистав, закоханих пар, міфологічних персонажів, штучних та природних пейзажів, сцен дозвілля шляхетних дам і кавалерів.

Ф. Хейман. «Мінлива молодість танцює під музику каліки». Бл. 1735 р.

Не втратив своїх позицій і портретний жанр. На картинах того часу люди підкреслено усміхнені, люб’язні, витончені, але досить часто це була маска, що приховувала справжні почуття та емоції.

Ф. Буше. «Портрет мадам де Помпадур». 1756 р.

Характерні риси мистецтва рококо:

• вишуканість, елегантність, демонстративна розкіш;
• перевага асиметрії, декоративності, театралізації;
• занурення у світ мрій і фантазій.