Зміст уроку: Характерні особливості готичного стилю. Архітектура. Шедеври готичної архітектури. Скульптура готичного стилю.

Завдання: Створити власну ілюстрацію споруди в готичному стилі. Підібрати вислови філософів та поетів про готику.

Готичний стиль

До середини XII ст. в Європі сформувалася нова художня течія, поширилися нові стилістичні принципи та естетичні форми, які з’явилися під час зведення соборів у Північній Франції. Так виникло готичне мистецтво, що стало визначальним для цілого періоду європейської культури. Термін «готика» був уведений в епоху Відродження. Так художники цієї доби називали середньовічне мистецтво, вважаючи його породженням варварського племені готів, яке зруйнувало Рим.

Готика, готичний стиль — художній стиль європейського пізнього Середньовіччя між серединами XII і XV століть, який найяскравіше виявився в архітектурі та характеризувався стрімко спрямованими вгору будівлями з багатим зовнішнім та внутрішнім оздобленням, зокрема рельєфами, статуями, вітражами.

Готичне мистецтво відображало дух свободи, притаманний мешканцям торговельних і ремісничих міст-комун. У містах знаходилися палаци аристократів, резиденції вищого духовенства, церкви, монастирі. Осередком релігійного, культурного та громадського життя того часу був міський собор — великий християнський храм, що втілив у собі основні риси мистецтва готики. На базі церковних шкіл виникли університети, які перетворювалися на своєрідні інтелектуальні центри. Високого розвитку досягли художні ремесла.

Характерними особливостями готичного стилю є:

• символіко-алегоричний тип відображення дійсності, верховенство архітектури в системі мистецтв;
• культове призначення мистецтва;
• релігійна тематика (співвіднесення з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами) й водночас інтерес до людських почуттів, повернення до індивідуальності.

• ГОТИЧНА АРХІТЕКТУРА

  В епоху готики провідним видом мистецтва залишалася архітектура. У цей період поряд із храмами почали споруджувати ратуші — будівлі міського самоврядування. Зазвичай їх зводили на центральній площі. Величні готичні собори будували переважно за кошти містян. Це був досить довгий процес, що іноді тривав кілька століть.

  Основу готичної архітектури складала нова конструкція склепінь. Якщо в романській церкві склепіння трималися на масивних стінах, то в готичному соборі вони спиралися на арки, а ті, в свою чергу, на стовпи. Така конструкція давала можливість створювати небачені доти за висотою і шириною внутрішнього простору храми. Гігантські шпилі та вежі, портали (архітектурно оформлені входи), стрілчасті вікна й арки — весь образ собору був підпорядкований прагненню в небеса, до Бога.

  У готичному соборі зникла рівна поверхня стін, тому настінний розпис (фрески) поступився місцем вітражу. Зовні та всередині храм прикрашало безліч рельєфів і статуй.

  Визначальні риси готичної архітектури:

• міські архітектурні ансамблі (культові та світські будівлі, площі, мости, колодязі);
• криті галереї довкола центральних міських площ;
• вузькі фасади дво- або триповерхових житлових будинків з високими фронтонами;
• фортечні мури з прикрашеними в’їзними вежами довкола замків королів і феодалів;
• гостроверхі собори зі стрілчастими склепіннями, великою кількістю арок, вікон і галерей

•