1. Природні умови Фінікії

     Приблизно 4000 років тому на східному березі Середземного моря поселилися племена, які стародавні греки називали фінікійцями, а їхню країну – Фінікією.

     За фінікійцями закріпилася слава кращих мореплавців Стародавнього світу. Вони вміли будувати міцні кораблі, яким не були страшні шторми та бурі. Фінікійські кораблі плавали по всьому Середземному морю, виходили навіть в Атлантичний океан, досягаючи північних земель Європи і західних берегів Африки. Вони першими у світі – приблизно в 600 р. до н. е. – здійснили морську подорож навколо Африки.

       Фінікія розташовувалася на східному узбережжі Середземного моря, на території, що називається Передньою Азією. На вузькій смужці землі між морем і ланцюгом Ліванських гір не було великих річок і долин із родючими ґрунтами. Ці землі були вкриті чагарниками, а гори –лісами.

      Так, клімат у цій місцевості є вологим, жарким, вітряним. Родючих земель дуже мало, тому дійсно складно було займатися землеробством. Для випасання  худоби потрібні були поля і луки, яких у Фінікії бракувало. Але завдяки праці людей країна змінювалася: у маленьких долинах з’явилися сади, також фінікійці насаджували виноградники і гаї оливкових дерев. Маленькі рибальські селища перетворювалися на великі міста. У фінікійських містах відкривалися ремісничі майстерні, в яких виготовляли дивовижні речі.

     Стародавня Фінікія славилася лісами ліванського кедра, що став символом країни. З них зокрема виготовляли кораблі. Корисних копалин було мало. Тут завжди проходили найважливіші караванні шляхи – з Єгипту в Малу Азію і Дворіччя й назад. У Фінікії сходилися торговельні шляхи Передньої Азії. Вони простягалися з півночі на південь, в Єгипет і Палестину, і у зворотному напрямку. Існували й морські торгові шляхи, прокладені фінікійцями. Їхні гавані були єдиними зручними морськими портами у Східному Середземномор’ї.

     Міста Фінікії швидко збагачувалися і процвітали. Одним із найдавніших прибережних міст Східного Середземномор’я був Бібл.  Він виник у 2 тисячолітті до н.е. Згодом постали й інші фінікійські міста, серед яких найбагатші – Тір та Сидон. Кожне місто було самостійною державою. Фінікійські міста-держави мали своїх правителів, закони, армію та флот.

    Від внутрішньої частини материка Фінікію відокремлювали високі важкопрохідні гори, тому для зв’язку зі світом фінікійці користувалися морем.

   2. Заняття фінікійців

      Основним заняттям мешканців фінікійських міст була морська торгівля. Постачання товарів морем давало фінікійським купцям подвійну перевагу: по-перше, перевозити кедрову, соснову та іншу деревину морем зручніше, а по-друге, можна не платити мита сусідам. Серед фінікійців були і морські розбійники, які грабували чужі кораблі.

    У середині 2 тисячоліття до н.е. фінікійці відкрили землі, багаті на срібло. Згодом там знайшли олово, яке у сплаві з міддю давало бронзу – метал війни, з якого виготовляли панцирі та мечі. Саме фінікійці стали постачальниками олова для войовничих царів Азії.  Поступово фінікійці стали купувати сировину, обробляти її, продаючи ремісничі вироби. У містах з’явилися бронзоливарні й ткацькі майстерні.

3.Винаходи фінікійців

    Фінікійці мали найсильніший і найдосконаліший на той час флот. Фінікійські кораблі вирізнялися заокругленим корпусом, високою кормою та щоглою з прямокутним вітрилом. Але фінікійці прославилися не тільки як відважні мореплавці. Ними було зроблено ряд важливих винаходів, завдяки яким фінікійські товари користувалися попитом у багатьох країнах.

     Припускають, що слово «Фінікія» означає «пурпурна». Фінікійці добували з морських молюсків яскраву фарбу – пурпур, яку використовували для фарбування тканин. Пурпур уважався кольором царів.

Домашнє завдання

1) Опрацювати § 13 (1,2).

2) Переглянути відео