Дріжджі

Теорія:

Представниками одноклітинних грибів є дріжджі.

Дріжджових грибів відомо близько 500 видів. Дріжджові гриби зустрічаються у природі на поверхні рослин, у нектарі квіток, на плодах, у місцях витоку соку дерев, у ґрунті. Вони не утворюють типового міцелію. Ці мікроскопічні гриби складаються з однієї клітини, яка має форму кульки. Розмножуються дріжджі брунькуванням: на тілі гриба утворюється випинання (як брунька), яке збільшується, відділяється від материнського організму (брунькується) і веде самостійний спосіб життя. Клітини дріжджів, які беруть участь у процесі брунькування, схожі на розгалужені ланцюжки.

З давніх пір людина використовує дріжджі для приготування хліба.

Дріжджі швидко ростуть, що визначається надзвичайно високою швидкістю їх обміну речовин. При цьому вони значно змінюють хімічний склад навколишнього середовища. Найбільш відомий процес, який вони здійснюють, – спиртове бродіння. Дріжджі харчуються цукром, який перетворюють на спирт. При цьому виділяється вуглекислий газ, який сприяє підніманню тіста, роблять його легким і пористим.

Деякі дріжджові гриби використовують у пивоварінні, виноробстві та як білковий корм у тваринництві.

Цвілеві гриби

Теорія:

Цвілеві гриби утворюють характерні нальоти, або цвіль на поверхні ґрунту, рослинних залишків, різних продуктів харчування — хліба, варених овочів, фруктів. До цвілевих грибів відносяться біла цвіль мукор (близько 60 видів) і сизі цвілі (250 видів).

Гриб мукор

Якщо хліб пролежить кілька днів у теплому вологому місці, на ньому з'являється білий пухнастий наліт, який через деякий час темніє. Це пліснявий гриб-сапрофіт мукор. 

Цей гриб часто поселяється також на фруктах, овочах, на кінському гної. Його грибниця складається з одної достатньо розвиненої та розгалуженої клітини з безліччю ядер. Вона пронизує хліб і висмоктує з нього поживні речовини.

Розмножується мукор обривками грибниці або спорами. На кінцях ниток грибниці, які виходять на поверхню хліба, розвиваються круглі головки (спорангії) зі спорами. Після дозрівання спор головки лопаються, і спори розносяться вітром. При потраплянні до сприятливих умов, вони проростають і утворюють нові грибниці мукора.

Деякі види мукора (мукор китайський) використовують в азіатських країнах в якості закваски при виготовленні їжі, наприклад, соєвого сиру. Використовуються мукорові гриби і для боротьби з комахами-шкідниками. Часто мукор виростає на кормах, харчових продуктах та викликає їх псування — пліснявіння. Іноді мукор викликає хвороби тварин і людини.

Гриб пеницилл

На харчових продуктах і на ґрунті оселяються інші цвілеві гриби. Один із них — пеницилл.
Грибниця пеницила, на відміну від грибниці мукора, складається з розгалужених ниток, розділених перегородками на клітини.

Спори пеницилла розташовані не в головках, як у мукора, а на кінцях деяких ниток грибниці у дрібних кисточках.

Пеницилл зробив людству величезну допомогу в розвитку медицини. На початку XX ст. вчені виявили, що хвороботворні бактерії гинуть у присутності зеленої цвілі — пеницилла. З тих пір виробляється з цього гриба ліки — пеніцилін, що став найважливішим антибіотиком, застосування якого врятувало мільйони людських життів. Вони і зараз допомагають успішно боротися з багатьма інфекційними захворюваннями.

Із цвілевих грибів отримують і інші цінні ліки, що дозволяють боротися не тільки з бактеріями, але і з патогенними грибами і хвороботворними амебами (що паразитують на людині).

Особливе значення одноклітинні і цвілеві гриби мають у ґрунтоутворенні: беруть участь у мінералізації органічних речовин і в утворенні гумусу. Вони можуть переробляти навіть клітковину (целюлозну клітинну оболонку) рослин. Кількість таких грибів у ґрунті величезна, тому їх роль у природі велика. Вони переробляють органічні речовини, наявні в ґрунті, забезпечують її родючість.